Краю Мелітопольський

Вірш Краю Мелітопольський

Джміль гуде, як літак реактивний.
У діброві зозуля кує.
Відпочинок дає насолоду,
Сили свіжі річка дає.


По воді розходяться кола,
Русло стрімко хвилі жене.
Любо, мило, чарівно довкола!
Вітру дотик пестить мене,


Навкруги тріскотня пташина
Слух мій радує, веселить.
Біля броду стоїть дівчина,
Задивилась на вроду на мить.


Очерет жабенятко гойдає.
По стеблинці мураха біжить.
Сильно щоки шкрек роздуває.
Голос горлиці поруч бринить.


В павутинні заплуталась мушка,
Щось мугикає в сні осока.
Притаїлась в гніздечку пташка,
Затріщала хвеська-сорока.


У відерці булькає риба,
Хтось з переляку в глиб пірнув.
Розлетілася кулька кульбаби,
Вітер в полі насіння роздув.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *